Log In

Психологічна дистанція в сімейній парі

Кожному з нас, як самостійній особистості потрібна якась «свобода для маневру». У когось це бажання мати особистий психологічний простір більш виражено, хтось потребує це менше. Але, тим не менше це потрібно всім, незалежно від віку і статі. Найчастіше, буває так, що ми обмежуємо особистий простір свого партнера, самі цього не помічаючи. Особливо це стосується жінок. Їх психологічна дистанція, як правило, менше, ніж у чоловіків, так і прагнення спілкуватися значно вище. Ось і виходить масовий психоемоційний наступ на чоловічу психіку, що, цілком зрозуміло, викликає сильну захисну реакцію. Остання спонукає жінку збільшувати зусилля на шляху зближення з предметом свого кохання, що змушує його більше закриватися. І так по спіралі, до все більшого погіршення ситуації. Здорова психологічна дистанція має на увазі, що кожен з партнерів має свободу дій і вибору. Кожен є цілком самостійну особистість, яка не намагається розчинитися в партнері і підпорядкувати свої інтереси і ритм життя інтересам коханого, а мати свої власні. Є дуже гарне висловлювання, точно відображає цю думку: «Любов — це не коли люди дивляться один на одного, а коли вони дивляться в одну сторону.» Часто ж буває так, що один з пари вступає в залежні відносини зі своїм партнером, роблячи його предметом своїх інтересів і центом свого світу. Звичайно, на якийсь час це може бути навіть приємно «об’єкту» інтересу, але з часом така ситуація починає обтяжувати його, а його реакція викликає у залежного партнера почуття розчарування і відчуття, що його не цінують. Наростають взаємні претензії, які, як правило, стосуються якихось побутових тим, а джерело такого невдоволення так і виявляється не виявленим. Для того, щоб уникнути такого сценарію розвитку подій, повинна бути виконана робота по встановленню меж незалежності: 1. Намалюйте 2 кола на відстані, яка б відображала ідеальну з вашої точки зору дистанцію в ваших відносинах з партнером. Тепер зробіть те ж саме для партнера: позначте його ідеальне, найбільш комфортну відстань між вами. Тепер проаналізуйте, яку різницю ви бачите, і в чому конкретно вона проявляється. 2. Чи були випадки, коли ваш партнер хотів провести час без вас, а ви цьому опиралися? Що саме ви робили (кричали, забороняли, ображалися, не розмовляли і т.п.? Як реагує на ваші дії партнер? Як часто повторюються подібні ситуації? 3. Чи бувало так, що ви вибирали, що буде робити, а партнер був з вами не згоден? Що він робив? Як ви реагували на його дії? 4. Чи були випадки, що ваш партнер дратувався у відповідь на виявлену вами турботу? Як часто це відбувалося? Які почуття у вас викликає така його реакція? 5. Як часто ви піклуєтеся, що не чекаючі прохання з боку партнера? Для чого ви це робіте? Як ви вважаєте, чи нужно це Вашому партнерові? 6. Якщо у вашого партнера можливість побути наодинці з самим собою? Як часто ви порушуєте його самота? З яких причин? Чи шукаєте ви для цього слушний привід? Як він на це реагує? 7. Тепер знову намалюйте два кола, що символізують кожного з партнерів. Кожен з них розділіть на сегменти, які б пропорційно відбивали розподіл вашої енергії на турботу про партнера, загальні справи і роботу по дому, не пов’язану з партнером, турботу про себе. Яке вийшло співвідношення цих сегментів у вас і у вашого партнера? Що потрібно зробити, який сектор збільшити, щоб цей розподіл було більш гармонійно? 8. Яке з ваших повсякденних занять присвячено особисто вам, і не включає турботу про кого-небудь ще? Що саме ви робите? Складіть список своїх інтересів і справ, який був у вас до знайомства з партнером, коли ви жили самостійно. Порівняйте його з сьогоднішнім переліком інтересів. Що зі старого списку було втрачено? Що з нього ви хотіли б і могли повернути? 9. Тепер складіть новий список своїх можливих інтересів і справ, якими ви хотіли б зайнятися, якщо б не присвячували себе партнеру. 10. Проаналізуйте свої відповіді на питання і складіть план дій на найближчий місяць.…

Read more
  • 0